«Пам’ятаємо! Єднаємося! Переможемо!».
Цьогоріч вшанування пам’яті жертв Голодомору було проведено під гаслом «Пам’ятаємо! Єднаємося! Переможемо!».
Щоб передати пам'ять про Голодомор наступним поколінням, зберегти історію живою в закладах загальної середньої освіти громади було проведено:
тематичні години спілкування для учнів 1-11 класів: «Пам'яті жертв Голодомору», «Згадуємо, пам'ятаємо, не забуваємо», «Голодомор. Помста за свободу!»;
інформаційні хвилини «Голодомор» – біль серця всієї України», «Лихі часи Голодомору»;
в шкільних бібліотеках облаштовувались книжкові виставки історичної, художньої, документальної літератури «Чорні сторінки історії», «Голодомор – біль і жах нашого народу».
Учні Топорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів провели заочні екскурсії «Топори і Рогачі в роки Голодомору», долучались до написання «Сімейних хронік».
На базі Ружинської гімназії було проведено науково-практичну конференцію «Голодомор 1932-1933 років в Україні». В заході брали участь голова Ружинської селищної ради Біляк Людмила Олександрівна, перший заступник селищного голови Березовенко Віталій Петрович, голова Міжнародної асоціації дослідників голодомору-геноциду, завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор Сергійчук Володимир Іванович, запрошені: голова місцевого осередку «Просвіта» Митюк Віктор Олександрович, директори закладів загальної середньої освіти, вчителі історії, учні 10-11 класів Ружинської гімназії.
В ході конференції було переглянуто частину американського фільму «Радянська історія», створеного у 2008 році. В ньому висвітлено голодомор 1932-1933 років в Україні, також є спогади жителів Ружинщини, які пережили голодомор – Мельника Миколи Івановича, жителя села Вчорайше, 1929 року народження, і Заєць Марії, жительки села Огіївки, 1922 року народження, а також інтерв’ю з Володимиром Івановичем Сергійчуком.
Всі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять про тих, хто став жертвою Голодомору в Україні, вшанували і тих, хто за окраєць хліба не доносив на брата, не відривав окраєць хліба від голодних дитячих ротів, не торгував святинею…
Селищний голова Біляк Л.О. розпочала роботу конференції та звернула увагу усіх присутніх на те, що цю скорботну дату ми згадуємо сьогодні в реаліях нової боротьби за виживання української нації. Через 90 років після вчинення Голодомору-геноциду на теренах України росія вчиняє новий геноцид – війною. Одвічний ворог нас знову намагається «денаціоналізувати» та упокорити, щоб не випустити з-під свого впливу та не допустити зміцнення української державності. Методи новітнього путінського режиму мало відрізняються від сталінських: вбивства, терор голодом і холодом, залякування, депортації. Українська нація мужньо чинить спротив ворогу. Ми пам’ятаємо уроки минулого. Саме національна пам’ять робить нас сильнішими, надає сил для подальшої боротьби. Сергійчука В.І. висвітлив уже відомі аспекти голодомору, зокрема їх історичні передумови та перебіг, соціально-психологічні та демографічні наслідки, питання історичної та національної пам’яті.Виступи вчителів історії: Білилівської гімназії Ямкового В.І., Ружинської гімназії Ковальчук М.Д розкривали питання Голодомору 1932-1933 років в селі Білилівка за краєзнавчим дослідженням І.Т. Ямкового «Геноцид» та в смт. Ружин (за свідченнями жительки селища Г.П. Місюрак).
Проведено щорічну акцію «Запали свічку». Діти запалювали свічки біля меморіалів і в оселях. Ці вогники символізують скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів українців та одночасно віру, що подібне ніколи й ніде не має повторитися.
